Після початку Першої світової, яку також називають Великою війною, сповнені рішучості не втручатися в європейські справи США формально залишалися нейтральними. Усе змінилося після оголошення війни Німеччині та її союзникам 6 квітня 1917 року. З цього дня країна брала участь у військових діях аж до припинення боїв 11 листопада 1918 року.
Техасці зробили значний внесок як на передовій, так і на внутрішньому фронті й у кабінетах федерального уряду. Хоча участь США була відносно короткою, війна спричинила зміни у військовій, соціальній, економічній та політичній галузях Техасу. Докладніше читайте далі на houston-yes.com.
Коротко про війну
28 червня 1914 року серб-націоналіст Гаврило Принцип скоїв у центрі міста Сараєва (Боснія і Герцоговина) замах на наступника австро-угорського престолу Франца Фердинанда. Згодом через це Австро-Угорщина оголосила Сербії війну. Були сформовані два ворожі табори: сили Антанти (очолювали Франція і Велика Британія) та блок, очолюваний Австро-Угорщиною і Німеччиною.
Бої розпочалися на Балканах, конфлікт розвивався насамперед у Європі, а потім – Близькому Сході та Африці. Усе завершилося 11 листопада 1918-го перемогою Антанти і союзників. Загалом у війні взяли участь 38 країн, а загинуло під час неї до 8,5 млн військових і 13 млн цивільних. Крім того, внаслідок конфлікту припинили існувати Австро-Угорська, Османська, Німецька та Російська імперії та утворилися нові держави, як-от Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія, Чехословацька Республіка тощо. Свої колоніальні території втратила Німеччина. Війна створила підґрунтя і для розпаду Британської імперії.
Передвоєнний «американізм»
До вступу США у війну техасці підтримували рішення країни зберігати нейтралітет. Це давало їм можливість продовжувати експорт бавовни, великої рогатої худоби, нафти та інших товарів до різних країн-учасниць конфлікту.
У 1915 році в США розпочався рух «За готовність», мета якого всіляко сприяти підготовці країни до війни. Мотивом до початку руху стало затоплення британського лайнера «Лузітанія» німецьким підводним човном. Використання Німеччиною необмеженої підводної війни змусило американців приділяти набагато більше уваги конфлікту, що розгортався за океаном.
Поступово зростав і патріотизм серед американського населення. У всій країні та в Техасі зокрема патріотизм швидко прирівняли до націоналізму, який часто називають «американізмом» через расистські та нативістські наративи (нативізм – позиція, що вимагає надання привілеїв корінному народу відносно іммігрантів).
Починаючи з 1915 року, у Техасі невпинно зростала нетерпимість до інакомислення. Іммігрантів, які приїхали з Німеччини, Австро-Угорщини, Османської імперії та Болгарії, тобто ворогів союзних держав, підозрювали (часто безпідставно) у шпигунстві й зрадництві. Навіть президент США Вудро Вільсон у своїх промовах ставив під сумнів лояльність приїжджих до Штатів. Аби боротися з підвищеною підозрою, німецькі американці доклали чимало зусиль.
Вступ у війну
31 січня 1917 року Німеччина оголосила відновлення необмеженої підводної війни, тобто затоплення без попередження підводних човнів союзних держав. Вже 3 лютого США розірвали відносини з Німеччиною, після чого того ж місяця німці потопили два американських торгових судна. У березні вони потопили ще три американських кораблі, тому Вільсон попросив Конгрес оголосити війну проти Німеччини, що таки сталося 6 квітня.
Техас продемонстрував країні свою підтримку через клятви вірності, паради та цивільні військові навчання, які активно проводили у штаті. Техас через свої численні військові об’єкти став основною територією підготовки в країні. Навчальні бази й тренувальні табори розміщувалися так, щоби в солдатів не було легкого доступу до алкоголю, проституції та азартних ігор. Найбільша кількість баз, плацдармів, таборів та аеродромів містилася в місті Сан-Антоніо. Свої тренувальні бази розмістив у Техасі й Королівський льотний корпус Канади.
Для навчання військових використовувалися і техаські університети. Техаський університет A&M став першим, який добровільно віддав свою територію для надання освіти геодезистам, механікам і радіооператорам.
У травні Конгрес прийняв закон «Про вибіркову службу», відповідно до якого всі чоловіки (іноземці також) віком від 21 до 30 років мали стати на військовий облік. Наступного року віковий діапазон розширили – від 18 до 45 років. Існували деякі винятки на основі релігії, роду занять та/або кількості утриманців. Вдруге за історію країна застосувала військову повинність і вперше – для служби за кордоном.
Під час реєстрації на службу кожному чоловікові присвоювали номер. Після цього призовники проходили обов’язковий медичний огляд для підтвердження придатності до служби. Якщо їх визнавали придатними, то тоді бійці отримували від місцевої ради дату для проходження базового навчання. Загалом до кінця війни в Техасі зареєстрували приблизно 990 000 чоловіків. Із них безпосередньо воювали 184 493 особи. Щодо іноземців, то до лав армії США в Техасі приєдналися приблизно 5000 мексиканців і американців мексиканського походження та 31 000 афроамериканців.
Дискримінаційні прояви
Рішення про реєстрацію призовників чи застосування винятків заплямовані расизмом, оскільки афроамериканських чоловіків частіше призивали, ніж білих. Опозиції призову як такої майже не існувало, крім поодиноких випадків збройних протестів, які закінчувалися арештами.
Солдати з іспанськими прізвищами служили разом з англо-солдатами, тож не були розділені, однак переживали дискримінаційне поводження з боку офіцерів. А от афроамериканські солдати часто служили в окремих армійських підрозділах. Інколи темношкірим новобранцям ВМС США не дозволяли харчуватися, часто їх не впускали на службу в Європі, пропонуючи лише службу в гарнізоні США або на Філіппінах.
Боротьба в тилу
Для координації військових програм федеральний уряд створив бюрократичний апарат відомств, до складу якого входили Рада національної оборони, Продовольча адміністрація, Комітет громадської інформації та Міністерство фінансів. У Техасі була створена Рада оборони штату Техас.
Техасці консервували для солдатів продукти, а фермери відводили нові площі під продовольчі культури. Щоби правильно зберігати їжу, спеціальні агенти навчали жителів техніки консервування. Працівники стратегічно важливих галузей промисловості отримували вищі зарплати, що заохочувало сільських жителів мігрувати в міста.
Надзвичайною ситуацією під час війни вважалися захворювання, що передаються статевим шляхом. Турбуючись про фізичне здоров’я солдатів, Рада оборони штату Техас організувала Комітет цивільного співробітництва в боротьбі з венеричними захворюваннями. Повій заарештовували, або, якщо вони були білими, то поміщали у виправні колонії. У 1918 році штат видав закон, що заборонив продаж алкоголю в межах орієнтовно 15 км навколо військових об’єктів.
Загалом, під час Першої світової війни внаслідок служби в збройних силах загинуло щонайменше 5170 жителів Техасу, серед яких 7 медсестер. Понад 1/3 військових померли на території США через іспанський грип, що активно поширювався в армійських таборах у вересні 1918 року. Чотирьох техасців нагородили медаллю Пошани – найвищою військовою нагородою США. Зокрема, це Семюель Семплер, Девід Гейден, Деніел Р. Едвардс і Девід Барклі.