З жовтня 1835-го по квітень 1836 року велася Війна за незалежність Техасу (Техаська революція) між Мексикою і техаськими колоністами. Результатом боїв стало відокремлення Техасу від Мексики та заснування Республіки Техас. Докладніше далі на houston-yes.com.
Колоніальний період
У 1821 році Мексиканська республіка здобула незалежність від Іспанії і вирішила отримати контроль над своїми північними районами, які функціонували під іспанським керівництвом. Північний регіон, який пізніше розділився на американський штат Техас і мексиканський Коауїла, населяли мексиканці та індіанські народи апачів і команчів.
У 1820 році цей північний район Іспанія відкрила для англо-американських поселень. Мексика звільнила поселенців від деяких тарифів і податків на 7 років. Крім того, іммігранти-рабовласники могли використовувати працю поневолених людей, хоча й Мексика заборонила рабство в 1829 році.
Заворушення в Анауаці
У квітні 1830 року Мексика заборонила подальше поселення англо-американців у Коауїлі та Техасі, побоюючись стрімкого збільшення потоку іммігрантів із США.
Упродовж наступних двох років поблизу теперішнього Х’юстона виник конфлікт між техасцями та групою, у складі якої були представники мексиканського уряду й невеликі військові сили. Солдати забезпечували дотримання митних тарифів, запобігали контрабанді та англо-американській імміграції. Усе це передувало заворушенню в техаському місті Анауаці та його околицях у 1832 році.
Кульмінацією заворушення стала битва в місті Веласко 26 червня 1832 року, у якій перемогли техасці. Після цього мексиканські гарнізони залишилися в Техасі, крім міст Ґоліада й Сан-Антоніо. У цей час мексиканський генерал Антоніо Лопес де Санта-Анна очолив повстання проти тодішнього президента Мексики Анастасіо Бустаманте.
У 1832 та 1833 роках колоністи Техасу подали до мексиканського уряду петицію про звільнення від тарифів, створення Техасу як окремого штату і скасування закону, що забороняв англо-американську імміграцію. Мексиканський уряд погодився скасувати імміграційний закон, але не виконав інших запитів.
Контратака
Антоніо Лопес де Санта-Анна з часом перетворився на централістського диктатора. У 1836 році він видав документ Seven Laws, який формально передав владу в руки земельних аристократів і відновив штати як військові округи. У вересні 1835 року він почав відновлювати центральний контроль над Техасом, будучи впевненим, що його згодом анексують США.
Наприкінці вересня мексиканські солдати рушили до техаського міста Ґонзалес, однак їх зупинили біля річки Гвадалупе 18 ополченців. Після того як техаські сили перевищили чисельність своїх супротивників, 2 жовтня вони пішли в атаку, змусивши мексиканців відступити до Сан-Антоніо.
У середині жовтня революційна техаська армія, якою спочатку керував Стівен Ф. Остін, почала облогу Сан-Антоніо, а тоді контратаку в інших містах. У перший тиждень грудня техасці почали штурм, який завершився капітуляцією мексиканських військ 11 грудня.
Різанина в Аламо й Ґоліаді
Сповнений рішучості покарати бунтівних техасців, яких вважав піратами, Санта-Анна розпочав з понад 7000 військовими марш на північ. Погода не сприяла планам генерала через холод і вітряність.
На початку 1836 року мексиканці перетнули річку Ріо-Гранде, після чого просунулися до техаського міста Сан-Антоніо. І Сан-Антоніо, і Ґоліад розташовувалися на одній із двох головних доріг, що з’єднували Мексику з Техасом, тому їх обороняли найбільш надійно.
Центром своєї оборони техасці зробили поселення Аламо. На просування мексиканців чекали війська чисельністю приблизно 150 осіб. Оскільки багато техаських захисників Ґоліада й Сан-Антоніо повернулися до своїх домівок, то до бою залучили добровольців зі США. Вони приїхали або в пошуках пригод, або сподіваючись недорого придбати землю.
Війська Санта-Анни прибули до Аламо 23 лютого. Мексиканська облога і бомбардування тривали до мексиканської атаки 6 березня, під час якої загинули всі захисники Аламо. Серед загиблих були жінки, діти й раби, які не брали участі в боях.
У цей час на території Вашингтон-он-Бразосе (округ Вашингтон) відбувся з’їзд техасців, під час якого 59 делегатів обговорювали майбутнє Техасу. 1 березня, у перший день з’їзду, розробили проєкт Декларації незалежності Техасу. 2 березня презентували й прийняли декларацію. До 17 березня написали й затвердили Конституцію Техасу. Головнокомандувачем техаської армії став Семюел Г’юстон, на честь якого згодом назвали місто Х’юстон.
27 березня 1836 року після битв при Рефухіо та Колето сталася Ґоліадська різанина. Понад 400 військовополонених техаської армії стратили мексиканці в місті Ґоліаді. Різанину вчинив підполковник Хосе Ніколас де ла Портілья за наказом Санта-Анни. Вбили всіх із техаського війська, крім 28 чоловіків, які вдали мертвих, а потім втекли. Через втручання Франсіти Алавес на прізвисько Ангел Ґоліада ще 20 чоловіків звільнили як лікарів, перекладачів або робітників. Крім того, помилували 75 солдатів Батальйону Міллера та Нешвілла, на яких наділи білі пов’язки.
Після страти тіла техасців спалили. Обвуглені останки залишили просто неба, виставивши в легкому доступі для хижаків. Генерал Томас Дж. Раск знайшов останки жертв різанини в червні 1836 року і віддав наказ про офіційний військовий похорон. Поховали людські кістки на південний схід від Президіо-ла-Баїя. Це місце позначили як Меморіальний монумент Фанніна.
Битва при Сан-Джасінто
21 квітня 1836 року відбулася вирішальна битва Техаської революції в окрузі Сан-Джасінто. Техаська армія, очолювана генералом Семом Г’юстоном, атакувала та розгромила мексиканські сили під командуванням Санта-Анни. Бій тривав лише 18 хвилин. 1200–1300 мексиканських солдатів вбили або взяли в полон. Серед техаських бійців було тільки 9 втрат.
Відповідно до легенди, Антоніо Лопес де Санта-Анна, генерал і президент Мексики, не поспішав реагувати на напад, оскільки був залучений у сексуальний зв’язок з якоюсь жінкою. Коли генерал спробував втекти, його схопили та змусили наказати своїй армії відступити до Мексики.
14 травня він підписав Велаські договори – два документи, підписані в місті Веласко (Техас) між Мексикою і Техасом. Договори ознаменували завершення військових дій і пропонували перші кроки назустріч офіційному визнанню незалежності Республіки Техас. Один із договорів був публічним, інший – таємним. Однак жоден із них ніколи не ратифікував мексиканський уряд.
Публічний договір визнав Техас і припинив війну. Таємний же містив обіцянку Санта-Анни після повернення до Мексики зробити все можливе, щоби переконатися, що мексиканський уряд дотримується публічного договору. Таємний договір не мав бути опублікований до того часу, поки б повністю не задовільнили умови публічного. Проте згодом мексиканський уряд скинув Санта-Анну з посади та відмовився визнавати Техас. Він продовжував конфлікти з Техасом аж до мексикансько-американської війни. Хай там як, у 1836 році Республіка Техас була створена, хоча й Мексика її не визнала. У 1845 році Техас анексували США, які надали йому права штату.