У 2010 році Томаса ДеЛея, одного з найвпливовіших і найсуперечливіших законодавців-республіканців Техасу, засудили за звинуваченнями у відмиванні грошей. Крім того, політика звинуватили в змові, пов’язаній із незаконним фінансуванням кампанії, що мала на меті допомогти деяким техаським кандидатам від Республіканської партії отримати посади в Палаті представників Техасу на виборах 2002 року. Чотирма роками раніше політик подав у відставку з посади лідера більшості в цьому органі. Зрештою, апеляційний суд виправдав ДеЛея. Докладніше про скандал читайте далі на houston-yes.com.
Хто такий Томас ДеЛей?
Томас ДеЛей – американський політик-республіканець, який представляв Техас у Палаті представників США в 1985–2006 роках. Він обіймав посаду голови більшості (1995–2003) і лідера більшості (2003–2006), але залишив посаду в червні 2006 року через звинувачення в корупції. До політичної кар’єри ДеЛей володів і керував компанією зі знищення комах.
У 1992 році демократи здобули 70% місць у Конгресі Техасу. Якщо республіканці контролювали Сенат, то демократи – Палату представників. У 1994-му ДеЛей допоміг колишньому спікеру Палати представників США Ньюту Ґінґрічу організувати революцію, внаслідок якої демократи втратили контроль в обох палатах Конгресу, надавши цю можливість республіканцям вперше за 40 років.
Корупційний скандал
Після 2000 року республіканці спробували збільшити свою присутність у делегації Конгресу. У 2001 році Законодавча рада Техасу переглянула законодавчі округи штату, надавши перевагу республіканцям. У такий спосіб вони отримали більшість у Палаті представників Техасу, яку тоді все ще контролювали демократи.
Під час виборів 2002 року для кандидатів від Республіканської партії були незаконно зібрані кошти під керівництвом комітету, сформованого ДеЛеєм, Texans for a Republican Majority (TRMPAC) («Техасці для республіканської більшості»). Перемога республіканців привела до того, що вони контролювали, крім Сенату, Палату представників Техасу.
У травні 2005 року суддя Техасу постановив, що комітет TRMPAC порушив закон штату, залучивши на кампанію щодо отримання посад республіканцями понад 600 000 доларів США. Частину коштів витратили на розвішування плакатів, що закликали до арешту деяких депутатів-демократів. Це призвело до того, що на виборах 2004 року 5 місць Конгресу Техасу перейшли від демократів до республіканців.
У 2005 році Федеральна виборча комісія перевірила національний комітет політичних дій ДеЛея Americans for a Republican Majority (ARMPAC) («Американці за республіканську більшість») і виявила, що він не повідомив про наявну заборгованість на понад 300 000 доларів США. Також комісія помітила неправильно оплачені витрати комітету. Зокрема, були використані кошти з рахунку, який призначений для нефедеральних виборів. Крім того, ARMPAC неправильно вказав залишки своїх надходжень за 2001 рік та різноманітних виплат і отриманих сум за наступний рік.
Суд і вирок
У 2005 році пана ДеЛея звинуватили в змові з двома колегами, які у 2002 році спробували обійти закон Техасу, що забороняє корпоративні внески в політичні кампанії. Пізніше його звинуватили також у відмиванні грошей. У січні 2006 року ДеЛей подав у відставку з посади лідера більшості, а в червні – з Палати представників Техасу.
У 2007 році разом із відомим американським письменником-біографом Стівеном Менсфілдом ДеЛей видав книгу No Retreat, No Surrender: One American’s Fight («Ні відступу, ні капітуляції: Боротьба одного американця»), у якій заперечив усі свої кримінальні правопорушення.
У 2010 році відбувся 3-тижневий суд, унаслідок якого ДеЛея визнали винним у відмиванні грошей і змові з метою відмивання грошей. Суд присяжних складався з 1 республіканця, 6 демократів, 2 незалежних консерваторів і 3 незалежних лібералів.
Прокурори представили чимало листів, записів телефонних розмов, календарів, брошур тощо, аби переконати присяжних, що ДеЛей мав намір порушити закон про вибори Техасу. Адвокат ДеЛея заявив, що обмін грошима був законним, адже Національний комітет Республіканської партії підтримував обмін між рахунками з корпоративними та індивідуальними внесками. Він також представив прокурорам докази, що пан ДеЛей ніколи не надавав схвалення діям своїх нібито співучасників.
Політика засудили до трьох років ув’язнення, але випустили під заставу до розгляду апеляції. У 2013 році апеляційний суд скасував вирок, виправдавши ДеЛея. Республіканцю вдалося переконати суддів, що статут про відмивання грошей ніколи не повинен був застосовуватися до обміну грошей, оскільки початкові пожертви були законними, а також тому, що пожертви кандидатам від штату надходили з іншого рахунку – не того, на який були внесені корпоративні пожертви.
Суперечливі політичні погляди
ДеЛей – палкий критик Агентства з охорони навколишнього середовища США. Політик навіть називав цю інституцію «урядовим гестапо». У 2003 році законодавець звинуватив демократів у Сенаті та захисників навколишнього середовища BANANA в блокуванні законодавчих рішень щодо відключення електроенергії в Північній Америці у 2003 році.
ДеЛей також виступав проти вчення про еволюцію. Після того як у 1999 році в Старшій школі «Колумбайн» (штат Колорадо) сталася масова різанина, політик заявив, що частково її причина в тому, що шкільна система вчить дітей, що вони мавпи, які еволюціонували. Крім того, він неодноразово схвалював послаблення суворого контролю над власниками зброї.
Техасець також боровся за обмеження імміграції в США, виступав проти права на аборт. Він підтримав закон «Про запобігання банкрутству та захист прав споживачів» 2005 року, що безпідставно надав перевагу кредиторам, а не споживачам.
Справу Террі Шайво ДеЛей назвав моментом, яким він пишається. Террі Шайво – американка, тяжка хвороба якої викликала у США гучний судовий та політичний конфлікт через питання евтаназії. 25 лютого 1990 року через зупинку серця Шайво впала в кому. Упродовж років життєдіяльність її організму підтримували шляхом штучного харчування. Чоловік і законний опікун Шайво стверджував, що вона начебто не хотіла тривалої штучної підтримки життя без перспективи одужання, тому в 1998 році вирішив видалити її зонд для годування. Батьки Террі заперечували це, борючись за продовження штучного харчування. Судовий процес затягнувся на 7 років (із 1998 по 2005) аж до остаточного видалення зонда.
ДеЛей потрапив у заголовки ЗМІ через свої спроби очолити федеральне втручання в цю справу. Політик назвав видалення зонда для годування «актом варварства», після чого був звинувачений у лицемірстві, адже раніше погодився припинити штучну підтримку свого батька, який перебував у комі після складної аварії. ДеЛей також підтримував заклики щодо насильства проти суддів, причетних до справи Шайво.
Щодо зовнішньої політики, то республіканець рішуче підтримував Ізраїль, вважаючи проізраїльську політику фундаментальним компонентом програми зовнішньої політики США, з чим не погоджувалися демократи. У 2005 році, виступаючи опонентом адміністрації Джорджа Вокера Буша, ДеЛей був рушійною силою відмови від допомоги владі Палестини.