Енн Річардс – одна з найважливіших персон в історії США. Ставши першою жінкою, обраною комісаром округу Тревіс і першою за 50 років жінкою-скарбником штату Техас, Річардс здобула загальнонаціональну популярність. З 1991 по 1995 роки вона працювала губернаторкою Техасу, будучи другою жінкою штату на цій посаді. Відважна та рішуча демократка, вона боролася за громадянські права та гендерну рівність. Докладніше про життєвий і професійний шлях авторитетної техаської політичної лідерки далі на houston-yes.com.
Освіта та вчительська кар’єра
Народилася Річардс (уроджена Дороті Енн Вілліс) 1 вересня 1933 року в маленькому техаському містечку Лейсі-Лейкв’ю, у розпал «Великої депресії». Ще будучи дитиною, дівчинка розуміла, що освіта – це квиток до можливостей і рівності. Вона зростала в техаському місті Вейко, де закінчила Старшу школу Вейко в 1950 році. Дороті Енн часто брала участь у різних інтелектуальних змаганнях, а в старшій школі стала чемпіонкою штату з дебатів. Цей досвід допоміг їй розвинути інтерес до політики. Ще під час навчання в школі дівчина відмовилася від свого імені Дороті, зберігши лише Енн.
Альма-матер Річардс – Бейлорський університет, що в місті Вейко (Техас). Після узаконення стосунків із Девідом Річардсом майбутня політикиня переїхала до Остіна, де отримала сертифікат викладача Техаського університету.
Свою кар’єру Річардс розпочала з викладання суспільствознавства та історії в Остіні, в Молодшій середній школі «Фулмор» (згодом стала Середньою школою «Лайвлі») з 1955 по 1956 рік. Пізніше Річардс зізналася, що вчительська робота була найважчою серед усіх, які вона коли-небудь виконувала.
Політична діяльність
Річардс увійшла в політику в 1950 році як волонтер у кількох губернаторських кампаніях Демократичної партії. Після того як Девід Річардс здобув освіту юриста, пара переїхала до Вашингтона, а потім у Даллас (Техас). У 1957 році Девід отримав у Далласі роботу юриста з трудового права, після чого Енн займалася домогосподарством, виховувала чотирьох дітей, водночас продовжуючи брати участь у політиці.
У 1969 році сім’я повернулася до Остіна. Там Енн Річардс керувала кількома кампаніями законодавців, однією з яких була кампанія Вільгельміна Делько – першого афроамериканця, який представляв Остін у Законодавчому органі Техасу. Пізніше вона провела успішну кампанію з обрання Сари Веддінгтон – адвокатки з Техасу, яка у віці 26 років успішно дебатувала у Верховному суді США у знаковій справі щодо права жінок на аборт.
У 1975 році Демократична партія запропонувала Девіду Річардсу балотуватися на пост комісара округу Тревіс (Техас). Він відмовився, зате погодилася Енн. Вона перемогла, ставши в 1976-му першою жінкою на цій посаді.
У 1982 році політикиня стала державним скарбником Техасу. Спекотного вечора в Атланті в липні 1988 року Енн Річардс прибула з глибини серця Техасу, щоби виступити на Національному з’їзді Демократичної партії як основна доповідачка. Жвава й гостра промова привернула до Річардс увагу по всій країні. Це стало переломним моментом у її політичній кар’єрі. У 1991 році політикиня обійняла посаду губернатора штату.
Під час політичної діяльності Річардс вдалося залучити до штату нових підприємців, ухвалити кілька законів про реформу етики, вирішити деякі проблеми в державних школах штату, вдосконалити тюремну систему. Вона також підписала закон про фінансову відповідальність Техасу й наклала вето на законопроєкт про приховану зброю. Крім того, губернаторка подбала про робочі місця в правоохоронних органах для великої кількості жінок та афроамериканців. Річардс призначила на державні посади більше жінок і представників меншин, ніж попередні два губернатори разом.
У 1994 році вона програла переобрання майбутньому президенту США Джорджу Бушу-молодшому. Після залишення посади в 1995 році Річардс віддала свій голос численним ліберальним справам і поділилася своїм досвідом із багатьма політиками-демократами. Згодом вона стала старшим радником у консалтинговій фірмі Public Strategies. Її завданням було допомагати компаніям розробляти та впроваджувати громадські плани.
У різні роки Річардс працювала у філантропічних, освітніх і громадських організаціях, як-от Інститут Аспена, Брандейський університет, організація Foundation for Women’s Resources, Центр миру Переса, Центр громадського лідерства Гарвардської школи Кеннеді, Вища школа менеджменту та міської політики імені Роберта Дж. Мілано тощо.
Боротьба за права жінок
Енн Річардс – затята феміністка. Впродовж усієї своєї кар’єри вона долала бар’єри, що стояли на шляху до повноцінної участі жінок у кар’єрі та суспільних справах. На власному прикладі політикиня показувала, як, володіючи невеликим арсеналом ресурсів, лише за допомогою власної кмітливості та інтелекту можна стати лідером.
Як вже було згадано, обійнявши посаду губернатора, борчиня за рівні права Річардс призначила рекордну кількість жінок до державних рад. Перед смертю вона брала активну участь у плануванні Школи молодих жінок-лідерів, якій присвоїли її ім’я. Аби допомогти розробити методики з акцентом на лідерських якостях, колишня політикиня відвідала чимало американських шкіл для однієї статі.
Книги
Енн Річардс – співавторка двох книг. Перша – Straight from the Heart: My Life in Politics and Other Places («Прямо від серця: Моє життя в політиці та інших місцях»), у якій авторка розповіла, як, народившись у крихітному містечку, вона потрапила у велику політику, попри невдоволення навіть власного чоловіка. У цих мемуарах Річардсон зізналася і про особисті перемоги й поразки, як-от розірвання 30-річного шлюбу чи алкогольну залежність. Десятиліттями алкоголь популяризувався в соціальних та політичних вищих колах, в яких перебувала Річардс. У 1980 році родина та друзі відправили Енн до реабілітаційного закладу за межами штату.
У книзі політикиня доводить, що жінки можуть мати хороше і чудове життя, але воно починається лише тоді, коли вони беруть відповідальність за своє щастя, не очікуючи, що це зробить хтось сторонній. Її важко здобуті тріумфи та політична кар’єра є прикладом для наслідування для багатьох.
Ще одне творіння авторки – I’m Not Slowing Down: Winning My Battle with Osteoporosis («Я не сповільнююсь: Виграю свою битву з остеопорозом») – відверта розповідь про боротьбу з остеопорозом. Це захворювання скелета, яке характеризується зниженням кісткової маси та порушенням мікроархітектури кісткової тканини. Кістки стають ламкими, що збільшує ризик переломів. Підступність захворювання полягає в тому, що втрата кісткової тканини відбувається непомітно, а діагностується остеопороз часто вже після переломів. Через таку абсолютну непомітність та безболісність змін хворобу називають «тихим вбивцею».
Смерть
Видатна техаська лідерка померла 13 вересня 2006 року через рак стравоходу. У неї залишилися 4 дитини від шлюбу з Девідом Річардсом і 8 онуків. Під час похоронів колишній президент США Білл Клінтон супроводжував труну Річардс до Капітолію, де тисячі людей віддали останню шану одній із найважливіших жінок в історії Техасу.