Вона здобула репутацію однієї з найкращих ораторок своєї епохи. Її переконливі промови надихали американських політичних лідерів на глибше бачення громадських проблем, відстоюючи аутсайдерів і борючись за правду. Ідеться про Барбару Джордан – американську юристку, педагогиню і політикиню, яка стала першою афроамериканкою, обраною до Техаського Сенату після Реконструкції Півдня, а також першою афроамериканкою з півдня США, яка служила в Палаті представників Штатів. Докладніше про життєвий і професійний шлях видатної х’юстонки далі на houston-yes.com.
Юристка за фахом
Барбара народилася 21 лютого 1936 року в Х’юстоні в сім’ї церковної вчительки та баптистського проповідника. У 1952 році закінчила з відзнакою Середню школу Філліса Вітлі. У старшій школі Барбара почула промову Едіт С. Семпсон – американської юристки і судді, першої чорношкірої делегатки США, призначеної в ООН. Саме ця промова надихнула Джордан стати адвокаткою.
Через дискримінацію темношкірих вона не змогла вступити до Техаського університету (Остін), натомість обрала Техаський південний університет – заклад для темношкірих. У виші Барбара вивчала політологію та історію, брала участь у дебатах зі студентами Єльського, Браунського та Гарвардського університетів. У 1959 році вона отримала диплом із відзнакою. Тоді ж закінчила Школу права Бостонського університету. Барбара була однією з двох афроамериканок із Х’юстона, які завершили тут навчання.
Після здобуття освіти Джордан склала іспит на адвокатуру штату Массачусетс, але переїхала до штату Алабама, щоби викладати політологію в Університеті Таскігі впродовж року. У 1960 році вона повернулася в рідний Х’юстон, де розпочала приватну адвокатську практику.
Сенаторка Техасу
Подолавши численні перешкоди на своєму кар’єрному шляху, Барбара стала першою афроамериканкою Техаського Сенату після Реконструкції Півдня – періоду в історії США, що тривав упродовж 1865–1877 років, після закінчення Громадянської війни.
Завдяки бездоганному ораторському мистецтву, харизматичному керівництву й відданості державній службі Джордан завоювала репутацію ефективної політикині та лідерки думок. Успіх Джордан у техаській політиці став результатом її глибоких знань та дотримання правил політичного процесу.
Її законодавча робота зосереджувалася на навколишньому середовищі та антидискримінаційних справах у державних бізнес-контрактах та міському законодавстві. Вона змогла привернути увагу тодішнього президента США Ліндона Джонсона, який запросив її до Білого дому для попереднього перегляду своєї заяви про громадянські права 1967 року.
Членкиня Конгресу
Джордан залишалася в Сенаті Техасу до 1972 року, коли її обрали до Палати представників США від 18-го округу Техасу. Вона стала першою афроамериканкою з півдня США, яка служила в Палаті представників країни.
І як сенатор штату, і як член Конгресу США Барбара ініціювала законопроєкти, що захищали інтереси бідних, знедолених і кольорових людей. Зокрема, у Конгресі вона посприяла прийняттю законопроєкту «Про розширення закону «Про виборчі права» 1965 року на мексиканських американців у Техасі та інших південно-західних штатах».
Учасниця Вотергейтських слухань
Незважаючи на те, що Джордан здобула репутацію ефективної законодавиці, національною фігурою вона стала лише в 1974 році під час Вотергейтського скандалу, результатом якого стала відставка президента країни Річарда Ніксона. Скандал спричинили численні спроби адміністрації Ніксона приховати свою причетність до злому у Вашингтоні штаб-квартири Національного комітету Демократичної партії США.
Барбара звернулася до Комітету з юридичних питань щодо відставки Ніксона. У 1974 році вона виголосила потужну промову, у якій обґрунтувала необхідність імпічменту президента. 11-хвилинну заяву х’юстонки транслювали в прайм-тайм телеканали країни. Вона здобула національне визнання за виважену, красномовну лекцію про конституційні принципи.
Вражені красномовством Джордан демократи обрали її для виступу з основною промовою на Національному з’їзді Демократичної партії 1976 року. Барбара стала першою афроамериканкою та першою жінкою, яка це зробила. У виступі вона порушила теми єдності, рівності, відповідальності та американських ідеалів. Крім того, політикині вдалося згуртувати послідовників кампанії Джиммі Картера, який балотувався в президенти.
У 1979 році Барбара покинула Конгрес США. У 1992-му вона ще раз виступила з програмною промовою на Національному з’їзді Демократичної партії – цього разу в інвалідному візку, оскільки хворіла на розсіяний склероз.
Природжена викладачка
Після політичної кар’єри Джордан зайнялася викладанням у Школі зв’язків з громадськістю Ліндона Б. Джонсона Техаського університету. Навчаючи студентів суспільних справ та етики, Джордан використовувала свій досвід і величезний інтелектуальний потенціал. Вона завжди намагалася донести ідею про справедливість і рівність, які вважала двома фундаментальними принципами Америки.
Студенти любили її почуття гумору та особливий стиль викладання. Семінари та лекції Барбари стали одними з найзатребуваніших у кампусі завдяки її пристрасті до предмету. У Школі зв’язків з громадськістю Ліндона Б. Джонсона Барбара викладала 17 років аж до смерті.
Представниця ЛГБТК+
Під час роботи в Сенаті Техасу Джордан познайомилася з Ненсі Ерл, з якою згодом почала романтичні стосунки. Барбара й Ненсі проживали разом у будинку, який вони побудували в Остіні. Вони провели в любові й турботі одна про одну цілі десятиліття, однак про нетрадиційні стосунки пари стало відомо лише після смерті Джордан.
За порадами політиків, жінка приховувала свою лесбійську ідентичність від загального відома. У той час імідж представниці ЛГБТК+ міг зашкодити її політичним прагненням, тому вона вирішила тримати подробиці особистого життя в таємниці.
Із того часу лідери нетрадиційної спільноти невтомно працювали, щоби змінити суспільне сприйняття лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів. Джордан стала натхненням і зразком для наслідування. Її хоробрість і вплив неможливо переоцінити.
Смерть і пам’ять
Померла Джордан від ускладнень пневмонії та лейкемії в 1996-му, у віці 59 років. Вона була першою афроамериканкою, яку поховали на цвинтарі Texas State Cemetery. За життя жінка неодноразово боролася за те, щоб афроамериканців ховали на державному кладовищі.
Звістка про смерть політикині викликала загальнонаціональний вилив емоцій і поваги. ЗМІ висвітлювали її біографію та внесок у життя техасців упродовж кількох днів. Вшановували пам’ять також навчальні заклади й громадські організації. Наприклад, у кампусі Техаського університету провели пам’ятні заходи, що розпочалися маршем від університетської вежі до бібліотеки, де лежало тіло померлої.
Через рік після смерті х’юстонки студенти організували Меморіальний форум Барбари Джордан. Захід став щорічним і має на меті висвітлювати расову різноманітність у державній політиці; показувати звичайним громадянам, як вони можуть здійснювати позитивні зміни у своїх громадах.